Вигнута компресійна пластина, що фіксує діафіз стегнової кістки

Операційний процес для вигнутої компресійної пластини, що фіксує діафіз стегнової кістки (LC-DCP), як правило, включає наступні етапи: Передопераційне планування: хірург перегляне історію хвороби пацієнта, проведе фізичне обстеження та перевірить дослідження зображень (наприклад, рентген або КТ) для оцінки типу перелому, розташування та тяжкості.Передопераційне планування включає визначення відповідного розміру та форми пластини LC-DCP і планування положення гвинтів. Анестезія: пацієнт отримає анестезію, яка може бути загальною або регіональною анестезією, залежно від уподобань хірурга та пацієнта. Розріз: Хірургічний розріз робиться збоку на стегні, щоб отримати доступ до зламаного діафіза стегнової кістки.Довжина та розташування розрізу залежать від конкретної форми перелому та переваг хірурга. Редукція: кінці зламаної кістки вирівнюються (редукуються) у належне положення за допомогою спеціальних інструментів, таких як затискачі або кісткові гачки.Це допомагає відновити нормальну анатомію та сприяти належному загоєнню. Підготовка кістки: можна видалити зовнішній шар кістки (окістя), щоб відкрити поверхню кістки.Потім поверхню кістки очищають і готують для забезпечення оптимального контакту з пластиною LC-DCP. Розміщення пластини: вигнуту пластину LC-DCP діафіза стегнової кістки обережно розміщують на бічній поверхні діафіза стегнової кістки.Пластина повторює природну кривизну стегнової кістки та вирівнюється з віссю кістки.Пластину встановлюють за допомогою спеціальних інструментів і тимчасово фіксують до кістки за допомогою провідників або дротів Кіршнера. Розміщення гвинта: коли пластину встановлено належним чином, гвинти вставляють через пластину в кістку.Ці гвинти часто розміщуються в замкненій конфігурації, що забезпечує стабільність і сприяє загоєнню.Кількість і положення гвинтів може змінюватися залежно від конкретної форми перелому та уподобань хірурга. Інтраопераційна візуалізація: під час процедури можна використовувати рентген або флюороскопію, щоб підтвердити правильне розташування перелому, положення пластини та розміщення гвинтів. Закриття рани: розріз зашивається швами або скобами, а на рану накладається стерильна пов’язка. Післяопераційний догляд: залежно від стану пацієнта та вподобань хірурга, пацієнту може знадобитися використовувати милиці або ходунки, щоб полегшити ходьбу та перенесення ваги.Фізична терапія може бути рекомендована, щоб допомогти в реабілітації та відновити силу та рухливість ураженої ноги. Важливо зазначити, що хірургічна техніка та конкретні кроки можуть відрізнятися залежно від досвіду хірурга, стану пацієнта та конкретної форми перелому.Ця інформація надає загальний огляд процесу, але для детального розуміння операції необхідна консультація кваліфікованого хірурга-ортопеда.