Найпопулярніший титановий протез на імплантати кульшового суглоба та суглоба від DDS

Етап ендопротезування кульшового суглоба – це хірургічна процедура, метою якої є покращення рухливості пацієнта та зменшення болю шляхом заміни пошкодженого кульшового суглоба штучними компонентами. Зазвичай її виконують, коли є докази достатньої кількості здорової кістки для підтримки та стабілізації імплантатів. Тотальна артропластика кульшового суглоба (THA) рекомендується пацієнтам, які страждають від сильного болю в кульшовому суглобі та/або інвалідності, спричиненої такими станами, як остеоартрит, травматичний артрит, ревматоїдний артрит та вроджена дисплазія кульшового суглоба. Вона також показана у випадках аваскулярного некрозу головки стегнової кістки, гострих травматичних переломів головки або шийки стегнової кістки, невдалих попередніх операцій на кульшовому суглобі та деяких випадків анкілозу. З іншого боку, гемі-ендопротезування кульшового суглоба – це хірургічний варіант, що підходить для пацієнтів, які мають задовільну природну кульшову западину (вертлюжну западину) та достатню кількість стегнової кістки для підтримки стегна стегнової кістки. Ця процедура особливо показана за певних станів, включаючи гострі переломи головки або шийки стегнової кістки, які неможливо ефективно вправити та лікувати внутрішньою фіксацією, переломовивихи стегна, які неможливо належним чином вправити та лікувати внутрішньою фіксацією, аваскулярний некроз головки стегнової кістки, незрощені переломи шийки стегнової кістки, деякі високі субкапітальні переломи та переломи шийки стегнової кістки у пацієнтів похилого віку, дегенеративний артрит, який вражає лише головку стегнової кістки та не потребує заміни вертлюжної западини, а також патології, що вражають лише головку/шийку стегнової кістки та/або проксимальний відділ стегнової кістки, які можна адекватно лікувати за допомогою гемі-хіп артропластики. Рішення між тотальною артропластикою кульшового суглоба та гемі-хіп артропластикою залежить від різних факторів, таких як тяжкість та характер захворювання кульшового суглоба, вік та загальний стан здоров'я пацієнта, а також досвід та уподобання хірурга. Обидві процедури продемонстрували ефективність у відновленні рухливості, зменшенні болю та покращенні якості життя пацієнтів з різними захворюваннями кульшового суглоба. Пацієнтам важливо проконсультуватися зі своїми ортопедами-хірургами, щоб визначити найбільш підходящий варіант операції виходячи з їхніх індивідуальних обставин.